Голова-ластик

Картина сповнена жахливих символів – квартира головного героя з картиною атомного вибуху, дерево, кинуте на купу землі, стіна, а не краєвид за вікном, сухе сіно замість обстановки. Про що кіно? Зупинитися, замислитися, адже ми отримуємо насправді те, про що думаємо.
Неврівноважений Генрі, який живе в місті, заповненому смогом і шумом, як порядна людина, має одружитися зі своєю подругою, яка повідомила, що вагітна.
Герой живе в мерзенному світі, він ненавидить свою роботу, одноманітне життя, вимушене одруження, огидні родичі дружини, потвора, що народилася у шлюбі, і повна покірність долі, обставинам, ані крихітного кроку, щоб відстояти свої інтереси. Гумка в його голові почувається вільно, і поступово стирає те, що залишилося від особистості Спенсера.
Єдиною світлою плямою в його житті можна вважати яскраве світло через батарею, це двері в інше життя, чи Генрі скористається шансом?
Фільм неоднозначний, явно не розважального характеру, це явище, яке одразу зрозуміти складно, але неможливо не побачити.