Щось подібне ми вже бачили
З перших секунд можна відчути, що потрапляєш у світ магії. "Підземелля та дракони: Честь злодіїв", знятий Джонатаном Голдштейном та Джоном Френсісом Дейлі, занурить вас у сюжетну лінію популярної настільної гри.
На вас чекає фантастичний лабіринт пригод та магічних елементів. У центрі сюжету - вправний злодій Едгін Дарвіс та його команда друзів, які шукають пригод і намагаються повернути втрачену реліквію, наділену магічними властивостями, що здатні самотужки відновити чиєсь життя. На їхньому шляху стоїть підступний лиходій Фордж.
Фільм ні на мить не втрачає духу веселих пригод. Навіть найстрашніші небезпеки та безжальних ворогів можна перемогти, якщо діяти мудро разом. Підхід до сценарію здається дещо наївним, але в загальному контексті це не проблема.
Якщо пам'ятати, що фільм є екранізацією гри. Не дуже вдалою. Незважаючи на це, в ньому відтворено всі деталі: костюми персонажів, надзвичайно реалістична гра акторів, спецефекти і саундтрек (включаючи невелику гумористичну пісеньку, яку регулярно виконують головні герої).
На перший погляд, так може здатися. Але якщо повністю зануритися у фільм, то можна з упевненістю сказати: "Щось подібне я вже бачив". Напевно, таке враження справляє одна з фінальних сцен, в якій добро перемагає зло. Цей фільм дуже нагадує мені фантастичні фільми 2000-х років.
Тобто тут ми бачимо простий шаблон: з'являється зло - збирається група - вони протистоять ворогу - зазнають поразки - піднімаються знову - перемагають ворога. І тут історія розгортається в досить вузькому спектрі.