Валенса. Людина надії

Лех Валенса, електрик на судноверфі міста Гданська, бере участь із грудня 1970 року у місцевих акціях протесту проти підвищення цін на продукти харчування. Перший арешт змушує його "не дивлячись" дати підписку про сотдрудництво з польською службою безпеки, аналогом радянського КДБ, яка ще не раз спливе в його житті. Незабаром у країні настає економічна стабільність і Лех намагається заробити гроші, щоб підтримати свою гарну дружину Дануту, яку він любить "сильно і часто" і багатодітну сім'ю, що росте. Ситуація змінюється, коли в поїзді Валенса зустрічає героїв фільму "Людина із заліза" Мачея Томчика та Агнешку, які розносять опозиційні листівки. Валенса бачить, що "інтелігентсько-яблучній" опозиції не вистачає "драйву" та конкретних дій. До того ж партія не виконує обіцянок, даних робітникам, тому Валенса дедалі активніше включиться у створення вільних профспілок. Це закінчується черговими затриманнями СБ та звільненнями з роботи. Але Валенсу не зупинити. У серпні 1980 року робітничі судноверфі в Гданську та профспілка "Солідарність" під керівництвом Валенси починають масовий страйк, який змінив історію Східної Європи.