Останній кат

Автобіографічна драма розповідає похмуру історію життя та професійної діяльності Альберта П'єрпоінта, знаменитого ката Великобританії з тридцятих по п'ятдесяті роки двадцятого століття. Будучи, по суті, потомственим представником лякаючого ремесла, продовживши професійний шлях батька і дядька, він повністю абстрагувався від моральної сторони процесу виконання вищої міри покарання, зосередившись на технічному боці питання. Для нього це була просто робота, яку він навчився робити бездоганно, ставши володарем досить специфічного «рекорду» за швидкістю проведення страти через повішення. При цьому основна мета була зовсім не в бажанні прославитись, таким чином кат лише полегшував страждання злочинця. Довгий час Альберт вів подвійне життя, тримаючи в секреті своє основне ремесло та маючи «легенду» для простих обивателів та друзів, з якими любив сходити в паб та подискутувати на різні теми. Тільки його дружина знала правду, змушена миритися із важким вибором професії чоловіка. Однак після страти великої кількості нацистських ув'язнених і розголошення особистості ката, у спокійному житті П'єрпоінта відбуваються поступові зміни, що загрожують зруйнувати неупередженість незворушної зброї правосуддя в особі головного героя.